See English version of the Victor Demko’s article on Erasmus + Youth Exchange “LET’S GO”, taking place in Greece, below.

Презентуємо вам статтю Віктора Демка, одного з 8-ми учасників проекту “LET’S GO”, який був організований за підтримки програми Ерасмус + у липні цього року.

Ще зовсім недавно я просинався о 6 ранку, щоб зустріти схід сонця на березі Фракійського моря, який був за 10 метрів від палатки. І так протягом 6 днів з 10 по 16 липня 58 учасників з усієї Європи зустрічали свій ранок. Все це стало можливо завдяки Еразмус+ проекті «Lets go!», що мав на меті об’єднати людей з порушеннями слуху, перекладачів жестової мови та молодіжних працівників на неймовірному острові Самотракі, для того, щоб поділитися проблемами та успіхами кожної країни-учасниці.

Я можу впевнено сказати, що цей проект став ідеальним місцем для людей, яких часто дискримінують в суспільстві, та які не утримують нормальної підтримки з боку уряду. Саме завдяки нашим перекладачам жестової мови, які працювали 24/7, щоб перекласти усе для нечуючих людей. Це була надзвичайно цікава система перекладання, адже був перекладач, який показував грецькими жестами усе, що звучало, його перекладала на міжнародну жестову мову нечуюча перекладачка, а її в свою чергу перекладали для людей, які не розуміють міжнародної жестової та є нечуючими на їх рідну мову. Одночасно перекладали на різні мови світу близько 10 перекладачів, я перекладав для частини своєї команди на українську мову, так як не усі розуміли англійську.

Висновок простий – люди були різні, з різними можливостями, спілкуючись на різних мовах, проте усі (без виключення) розуміли усе, що відбувається навколо. Ми інколи навіть жартували, що чуючі люди зазнають дискримінації, бо нечуючі швидше знаходили спільну мову завдяки мові тіла, абстрактних жестів та базовим знанням жестової мови. У нас було дуже багато активностей, на яких ми мали змогу презентувати реалії життя людини з порушенням слуху в своїй країні. І, відверто кажучи, інформація, яку ми взнали, була досить шокуюча. Проте і ми могли шокувати кількістю спеціалізованих шкіл, яких є 24 в Україні, в той час як на Мальті нема жодної.

Звичайно ж, і приділявся час міжнародній жестовій мові, якої нас навчали поступово під час тренінгу, а за практикою бігати далеко не довелось, адже навколо біля 30 нечуючих людей. Окрім цього, під час проекту ми мали змогу відвідати найвизначніші місця острова, для цього в нас був окремий екскурсійний день. Ми змогли поплавати в Фракійському морі на каяках, стрибати в крижану воду в мальовничих водоспадах, покататись на велосипедах вздовж усього острова, відвідати одне з найбільших міст Самотракі.

Хочеться висловити подяку усім організаторам, що доклали зусиль до організації цього проекту, моїй рідній ГО «Інститут суспільних Ініціатив» та особисто Дімітріусу, керівнику ГО “Alter-ego”, який робив усе можливе, щоб цей проект запам’ятався нам.

Автор: Віктор Демко

Until recently, I would wake up at 6 am to meet the sunrise on the shores of the Thracian Sea, which was 10 meters away from the tent I lived in. And that’s how during the 6 days from 10 to 16 July, 58 participants from all over Europe met their mornings. All this was possible thanks to the Erasmus + project «Let’s go!» that aimed to unite people with no hearing or hard of hearing people, sign language interpreters, and youth workers on the incredible island to share the challenges and successes of each participating country.

I can confidently say that this project has become an ideal place for people who are often discriminated against in society and who do not receive normal government support. Thanks to our sign language interpreters who worked 24/7 to interpret everything for the people hard of hearing. It was an extremely interesting interpreting system. There was an interpreter who interpreted all the sounds to the Greek signs and the other interpreter that is deaf herself interpreted the Greek signs into the international sign language, and in turn, they were interpreted into the native languages of people who do not understand the international sign language.

There were about 10 interpreters working at the same time interpreting into different languages. I translated into Ukrainian for part of my team, since not everyone understood English. The conclusion is simple – people were different, with different possibilities, speaking in different languages, but everyone, without exception, understood everything that was going on. We sometimes even joked that hearing people were discriminated against because the deaf could find a common language through body language, abstract signs and basic knowledge of sign language faster than hearing people.

Apart from that, we had a lot of activities in which we could present the realities of an average person without hearing in each country. And frankly, the information we found was quite shocking. However,  we could shock everyone with the number of specialized schools which is 24 in Ukraine, while in Malta there is none.

Of course, we had time to learn the international sign language during the training which we surely had the opportunity to practice. In addition, during the project, we were able to visit the most prominent places of the island, for which we had a separate excursion day. We were able to swim in the Thracian Sea by kayaking, jump in ice water in the picturesque waterfalls, ride bicycles along the whole island, visit one of the largest cities of Samothraki.

Thus, I would like to express my gratitude to all the organizers who made efforts to organize this project, my beloved NGO “Institute of Social Initiatives” and Dimitrius, who did everything possible to make this project memorable to everyone.

Author: Victor Demko