Blog
Peace is the way

Recently Society Initiatives Institute held 2 workshops on the topic of conflict transformation are part of follow up activity of the training course from UNOY (United Network of Young Peacebuilders), which members of organization attended in April in Hague.

One of the workshop we did in the frames of the bigger project “See Beyond – Merging personal stories and performance art to embrace diversity and fight stereotypes”. In this way, participants could improve their knowledge not only on the topisc of diversity, social inclusion and gender equality, but also to learn more about how resolve conflicts and attain peace in life. Another workshop was open to all young people in Lviv, and took place in public library.

Both workshops contain the idea, that conflicts, are inevitably part of our lives and gives us opportunity to learn and to understand each other in a better way.

Participants were questioning the notion of aggression and whether it is possible to end conflicts by means of violence.

So basically, what we were doing for thousands of years is trying to put out the fire by using the fire itself as a tool? to resolve conflicts by using violence? – Leoinid Ezhurov, participant of the workshop

Through the set of exercises, newborn peacemakers came to the idea that inner peace is about what happens inside each of us. How do we feel now?

Outer peace is about how do we treat our close ones, friends, colleagues and neighbors.

Environmental peace determines our relationship towards the place we live in.

The workshops were supported by the UNOY and Council of Europe through European Youth Foundation.

After few hours of interactions, participants learned and practiced methods of nonviolent communication, became aware of their own attitudes towards solving conflicts outside training room, as well as experienced notion of inner peace as basis of future actions towards peace in life.

“I feel peaceful now.” – Mariana Hasiak, participant of the workshop. 

The workshops were supported by the UNOY and Council of Europe through European Youth Foundation.

Everyone Matters у Вірменії: Як це було

З 7 по 15 квітня 2018 року відбувся тренінговий курс “Everyone Matters! Development of Inclusive and Participatory Youth Work Practices in Eastern Partnership countries”. П’ятеро українських хлопців і дівчат мали змогу відвідати столицю Вірменії, Єреван. У цьому курсі також взяли участь молоді люди з Вірменії, Бельгії, Грузії, Німеччини, Молдови і Швеції. У центрі тренінгів були теми соціальної інклюзії, різноманіття і роботи з молоддю з меншими можливостями.

Ось відгуки українських учасників:

Ольга Кутиніна: “Надзвичайно задоволена участю в проекті “Everyone matters” у Вірменії! Купа вражень від країни, незабутні знайомства, нові друзі не тільки з Європи, а й з інших континентів. В професійному плані збагатила свій досвід новими методами неформальної освіти та менеджменту культурного різноманіття, що неодмінно допоможе в моїй роботі. Дуже вдячна організації ІСІ за можливість взяти участь!”

Віктор Демко: “Ось і настав цей день, коли 30 учасників з різних куточків світу приїжджають в столицю Вірменії – Єреван.  З шаленими емоціями і очікуваннями прилетіли в столицю і поїхали в готель знайомитися з учасниками.  Я вперше побачив наскільки  відкритих людей,  історії яких надихають і викликають велике захоплення.  З перших секунд знайомства ми усі здружились,  ніби знали один одного вже кілька років.

З першого дня,  організатори вирішили зробити нам сіті-квест.  Ось так по командах ми бігали по Єревані і випитували в місцевих (бо інтернетом не можна було користуватися)  відповіді на різні запитання і шукали туристично популярні  місця в місті. Саме так з першого дня в Єревані ми встигли оглянути його зі всіх сторін і навіть заблукати в ньому. Наступні дні були насичені лекціями і воркшопами.  Організатори і лектори робили все для того,  щоб зробити наше перебування на тренінгу комфортним. Вони міняли підхід викладу теми,  локацію воркшопів , прислухалися до наших ідей та ініціатив.”

Теми воркшопів були дуже особисті і дискусійні. Що мені сподобалось найбільше, це те, що кожен висловлював свою думку вільно і кожен відчував повагу до себе. Саме тому всі відчували себе вільними у висловлювані, що створило чудову атмосферу для обміну культурними відмінностями та  досвідом… Окрім лекцій та воркшопів ми мали можливість відвідати екскурсії,  поїхати в храм Гарні, згодом мали традиційну вірменську вечерю , враження були незабутні. 

Так і пройшли 7 найкращих днів мого життя.  Останнього дня хтось радів, хтось плакав,  бо час проведений на цьому тренінгу був незабутній, та і чимало часу знадобиться,  щоб змиритись з тим,  що проект закінчився. 

Велетенське дякую Інституту Суспільних Ініціатив за те, що дали можливість,  всім організаторам і керівникам проекту за те,  що зробили цей тренінг бомбезно шикарним!”

Людмила Нікітіна: “Я завжди намагаюсь ловити можливості розвіятись, отримати новий досвід та змінити фокус свого світосприйняття. Еразмус в Єревані став саме такою можливістю.

Під час проекту я зрозуміла й отримала наступне:

— Тбілісі за день не подивитись. Інколи, хоча … завжди, хочеться отримувати все й відразу, от я й хотіла подивитись Грузію по дорозі в Вірменію за півдня. Подивитись багато не вийшло, зате я встигла переїсти хачапурі та хінкалі, сфоткати колегу по ексченджу Олю в джунглях чурчхели (ця фото трішки порвала фб) та заблукати спочатку в старому місті, а потім в темряві по дорозі до канатної дороги, зате побачила повну зірок панорамну картину міста.

— Знайомства, знайомства й ще раз знайомства — ось що повинно бути у вас в голові. Кращий варіант – це відразу втнути щось дурненьке — по типу тендітним порухом руки розбити келих за спільним обідом — так оточуючі краще запам’ятають твоє ім’я. А не чекати середини ексчейнджу, як зробила я.

— Очищуй свідомість на ходу, відкинь зайве, ходи на вранішню йогу та нічні посиденьки, не впускай жодного вечора та відповідно, не спи, для того, щоб прогулятись новим містом, чи подивитись фільм про мігрантів, чи влаштувати культурну тусу, чи поділити інтернаціональний чек у пафосному ресторані, чи, піти слухати сусідку-діджейку-великобританку Рейчел з Берліну, яка сьогодні грає в одному з нічних клубів Єревану.

— Розумію, що в моєму житті, незважаючи на обставини, завжди буде як мінімум одна людина, яка скаже, що ти чудова. “Оля дякую« — дякую тобі за компаньйонство.

— Треба було відразу полюбити своїх сусідок по кімнаті, бо вони (Теса та Неталі) мене приємно здивували, виявились “живими книгами”, яких зазвичай я шукаю в Харкові з великими складнощами. Та в останній день я не мала достатньо часу, щоб їх обійняти та поплакати.

— Копай глибше, рефлексуй, висловлюй свою думку, розповідай про свій досвід й знаходь скарб — теми розмов, від яких бігають мурашки по шкірі. Для мене такою стала тема “Управління культурним різноманіттям” (Cultural Diversity Management). Бо саме в ній розкривається унікальність кожної людини й необхідність прийняття та поваги інших.

— Ти завжди можеш бути тим, ким хочеш — говорить знайома Фернандо Ботеро (тепер уже й моя знайома), лежачи оголена на п’єдисталі в центральному саді міста, палячи сигарету, епатажно демонструє свій пишний задок та не боїться бути такою, як є.

— Забираю додому валізу та пакую її жвавими методиками тімбілдінгу, неформального навчання, кейсами та інструментами.

Ось так я побувала в Єревані, хоча таке відчуття, що пережила кругосвітку. Учасники, дякую, ви – найкращі.”

Ольга Цибова: “Найкращий спосіб вивести себе на новий якісний рівень і отримати купу натхнення – це, звісно, вирушити в мандри від ГО «Інститут Суспільних Ініціатив», досліджуючи усі тонкощі питань  інклюзії, особистого різноманіття, толерантності та пошуку дієвих рішень у проактивному мультикультурному середовищі.

Кавказькі пригоди для п’яти делегатів з різних куточків України вийшли яскравими і душевними, як і сама Вірменія – кольорова і багатогранна країна. Колорит відчуваєш вже з аеропорту, коли чуєш ту силу темпераменту, з якою тобі пропонують таксі, а далі взнаєш, що  хаотичний рух іона і пересування по місту вірменських водіїв, то, в принципі, одне і теж)))

Організатори «Вірменська прогресивна молодь» зустріли нас дуже гостинно, і таке ставлення загальної допомоги і привітності було від початку до кінця. Більше того, Аня з ІСІ постійно була з нами на зв’язку і підтримувала морально 24/7.

Розселили учасників за принципом «повної культурної інтеграції» – перемішавши так, щоб в одному номері не було більше, аніж одного представника країни. Номери – це окрема історія – з одного боку розгорнулася панорама на Арарат, з іншого – вид на  Єреван.

Кожен день тренінгу був як маленьке життя, бо ти мав ясне усвідомлення того, що отримуєш вартісні професійні знання, які обов’язково «проростуть в подальшому і дадуть плоди». Ми вчилися багато, але було цікаво і динамічно співпрацювати з представниками Молдови, Німеччини, Вірменії, Швеції, Грузії і Бельгії. Також серед нас були учасники аж із Нової Зеландії, Австралії і Великобританії, які щодня покращували нашу англійську)) Вивчали ми комунікативний менеджмент, термінологію комунікації і сексуального різноманіття, обговорювали дуже важкі, часом неоднозначні суспільні теми і багато практикували, експериментували і змінювали себе. Дружня і компетентна атмосфера якраз цьому сприяла.

 «Жива Бібліотека» стала серйозним емоційним відкриттям! Це був захід, на якому ми спілкувалися з різними ораторами, які виступали «книгами» і ділилися своїми життєвими історіями. Як «читача» мене глибоко зачепила історія хлопця, який через те, що на інвалідному візку не міг вступити у жоден вірменський ВНЗ, здобував освіту у Німеччині. Підтримуючи сина, його мати заснувала громадську організацію допомоги людям з інвалідністю «EKHO – Disability». Але невдовзі вона померла (тут за столом усі майже не розплакалися, бо не розумієш чому одній людині випадає на долю скільки перешкод). Хлопець продовжив справу мами, очоливши організацію. На сьогодні він – успішний дизайнер, спортсмен і головний редактор, а також організатор багатьох інклюзивних акцій у Вірменії.

Після навчання ми гуляли нічним містом, де особливо чудові парки з доглянутими ошатними озерами. Особливу атмосферу створюють співочо-танцюючі фонтани, мозаїки, соковиті гранати (символ Вірменії) і гірлянди із лампочок по усіх вуличках із теплим жовтим  світлом (шведи ділилися, що про таке світло їм тільки мріяти, бо в них лише сині енергозберігаючі жарівки, що не дають відчуття затишку). Хочеться відмітити особливе почуття гумору української делегації і гострий розум, тому нам постійно було весело.

Проект «Важливий кожен» був надзвичайно чіткий, структурований і без ліричний відступів. Кожен з нас змінився на краще. У кожного запалився внутрішній вогник змін, який активно розгортатиметься у імплементацію добрих справ і проектів.  Дякую ІСІ.”

Дякуємо всім учасникам за участь і відгуки!

Мальта, море, EVS

Мій досвід з EVS почався з радісного стрибання по кімнаті після отримання листа від ІСІ. В ньому мене запрошували стати EVS волонтером проекту на Мальті на 2 місяці. Час перед від’їздом пролетів як одна мить – і от я вже прямую паромом від Мальти до другого за величиною острову країни – Гозо, де і мав проходити мій проект. До слова, Мальта складається з трьох островів, і на третьому живуть всього три людини.

Моя приймаюча організація – Emergency Response and Rescue Corps займається наданням першої медичної допомоги на різних подіях та завідує рятувальниками на пляжах. Я вважаю, мені дуже пощастило з організацією, адже протягом проекту я отримала справді життєвоважливі навички з надання першої медичної допомоги, що підкріплювались сертифікатом європейського зразка. Крім того, так як організація займалась також підводним порятунком, мені та іншим волонтерам випала нагода спробувати дайвінг і трохи дослідити дно мальтійського узбережжя.

Після отримання сертифікату волонтери працювали на різноманітних подіях: кінних перегонах, мотокросі, музичних фестивалях, різдвяних ярмарках. Це допомогло зануритись в життя острову, краще зрозуміти його культуру та життя місцевих мешканців. Щодо останнього, то тут знадобилося трохи часу, щоб звикнути до розслабленого стилю життя та звичок місцевих. Звичайно, українці не можуть похвалитись педантичністю, але для мальтійців запізнитися на півгодини, а то й на годину, – звичне явище:) Ніхто не поспішає і не нервує. І чого б це? 300 сонячних днів на рік, море, неймовірна природа. Лише й хочеться дивитись в синю далечінь і дивуватись, наскільки прекрасне життя.

2 місяці пролетіли непомітно – в роботі, довгих прогулянках островом, подорожах  і нових знайомствах. І я дуже вдячна програмі Erasmus+ та ІСІ за можливість отримати весь цей безцінний досвід.

І раджу всім, хто досі вагається, перестати це робити і почати шукати свій проект. Адже цей досвід, отриманий з EVS, неодмінно збагатить ваше життя!

Ольга Кутиніна, EVS волонтерка на Мальті

Мій EVS у найщасливішій країні світу

Ми часто переїжджаємо в пошуках чогось. Щоб знайти роботу. Знайти кохання. Знайти стабільність. Знайти себе. Мене звуть Уляна, мені 28, я українка, з Тернополя, вже понад півроку завдяки проекту EVS я живу та працюю в місті Орхус у Данії. На власному прикладі я переконалась, що переїзд, хоч і короткостроковий, із рідної країни може змінити вас на краще!

Про існування EVS волонтерства я дізналась випадково від своєї молодшої сестри Нати, яка минулої весни намагалась мене всіляко стимулювати до кардинальної зміни життя. З вибором проекту все склалось неочікувано просто. Прочитавши про історію і мету програми EVS та ознайомившись з тим як працює її платформа, мені одразу ж спало на думку шукати можливості у Скандинавії, клімат та стиль життя якої мені давно були до душі. І ось на початку списку проект у Данії із надзвичайно коротким дедлайном для подачі заявки. Один стресовий день для заповнення мотиваційної анкети, допомога Ані з Інституту Суспільних Ініціатив, в неділю ввечері видихнула з полегшенням коли прийшло сповіщення що мою заявку таки прийнято, а вже наступної середи моя співбесіда із командою проекту була позаду, та в четвер того ж тижня я знала, що мене обрано і на початку вересня мене чекатимуть в Орхусі.

Моє рішення залишити дім, роботу, друзів та доволі облаштоване життя було цілковитою несподіванкою для близьких. Як? Чому? Задарма? Так далеко? Говорити данською? Однак все закрутилось так швидко, що й часу на сумніви та хвилювання не було! На свій день народження, 14 серпня, в подарунок від посольства Королівства Данії я отримала візу, а вже через два тижні з моєю новою сусідкою із Австрії ми думали де б то знайти меблі щоб заповнити нашу пусту данську квартиру.

Мій EVS проект базується в муніципалітеті міста. Оскільки Орхус у 2018 році є Волонтерською столицею Європи, я разом із Франческою, ще однією EVS-волонтеркою та моєю тепер хорошою подругою, допомагаємо із міжнародною комунікацією, організацією подій та різноманітними інтернаціональними ініціативами – study trips, конференціями, відкритими лекціями. Також завдяки проекту, ми стали частиною фестивалю для дітей “Film in the Forest”, основна мета якого – зміна погляду на кіно та зближення дітей з різним культурним бекграундом; їм ми допомагаємо із пошуком партнерів та фандрейзингом, проведенням воркшопів і побудовою команди волонтерів, та власне й на самому майданчику фестивалю у лісі під час фестивального вікенду.

Зараз мій типовий день – це робота у офісі 5-6 годин, декілька зустрічей та дзвінків, з десяток email, написання статей чи спілкування із студентами та волонтерами, курси данської мови, заняття спортом (тут усі такі спортивні, соромно відставати 🙂 та вечеря з сусідкою, бойфрендом чи тутешніми друзями.

Попри те, що по натурі я інтроверт, в Данії я зрозуміла наскільки важливо бути соціально активною для облаштування життя на новому місці. І в Орхусі для цього є нескінченна кількість можливостей! Лекції, виставки, покази фільмів, концерти, фестивалі, волонтерські проекти на будь-який смак, це дозволяє дізнаватись нове, зустрічати цікавих людей та відкривати для себе ще більше цю маленьку та надзвичайно милу країну.

У Данії усі, починаючи з трирічних діток і закінчуючи пенсіонерами, чудово спілкуються англійською. Все ж для кращого розуміння культури та навколишнього життя, я вже близько пів року ходжу на безкоштовні курси данської – так це складно, у них дивні букви і вимова наче в тебе гаряча картоплина в роті…однак, є перші результати – я можу підтримати розмову з касиром в супермаркеті, вже прочитала дві книжки для малят та на 30% розумію про що говорять мої колеги 😀

Якщо ви почуєте, що Данія – країна із найщасливішими у світі людьми, знайте, – це правда! Тут все наче створене для комфортного і розміреного життя:  усміхнені люди, які завжди готові допомогти, гарні вулички, красиві будинки, зручний громадський транспорт і мережа велодоріжок, що покриває все місто, смачнюща випічка і культурні заходи кожного вікенду, безліч курсів і майстер класів на будь-який смак, зрештою море і ліси навколо міста, – і ти ніколи не відчуваєш, що Орхус це друге за розміром місто у Данії, настільки воно затишне!

Ще й досі невідомо яка доля чекає на програму EVS, швидше за все її повністю замінить European Solidarity Corps, нова ініціатива ЄС. Однак поряд із цими ініціативами, існує й величезна кількість інших безкоштовних або ж цілком доступних кожному можливостей подорожувати, навчатись та працювати закордоном, варто лиш бути допитливим і не боятись ризикнути. Справді, життя за кордоном – це одна з найбільш приємних та водночас складних пригод у вашому житті. Проте гарантую, цей досвід кандинально змінить ваше бачення себе та світу навколо!

P.S. Доволі складно розповісти про враження від життя, роботи і подорожей у новій країні у короткому пості, тому якщо у вас є питання чи коментарі, буду рада продовжити спілкування у facebook.

Уляна Башняк, EVS волонтерка в Данії

“Місяць дипломатії у Львові” очима учасників

У рамках “Місяця дипломатії у Львові” ми провели серію заходів, спрямованих на розвиток обізнаності молоді про міжнародну співпрацю і політику, міжкультурну комунікацію та можливості для української молоді. Учасники відвідали консульства Німеччини та Канади, послухали про діяльність відділу міжнародних зв’язків Львівської обласної державної адміністрації, поспілкувалися з очільником “Інституту міста” про сучасне і майбутнє Львова. навчилися дипломатично відстоювати свою позицію, а ще дізналися про EVS волонтерство з перших вуст. І що найголовніше – учасники вже мають ідеї цікавих проектів і міжуніверситетської співпраці.  А ось їхні враження від проекту.

“Місяць дипломатії” для мене – це цікаві лекції, корисна інформація та нові відкриття. Особисто я отримала відповіді на питання, з якими прийшла, а  саме: як працюють консульства та державні установи, які нюанси їхньої роботи та які можливості для молоді. Реальність не завжди співпадає з очікуванням, тому засмутив той факт, що важко пройти стажування в консульствах, але водночас це мотивує для подальшої роботи над собою, щоб стати одним з тих, хто зміг це зробити. Нові друзі та однодумці – це ще один приємний бонус. Щиро вдячна за можливість долучитись до проекту та надіюсь на продовження проекту.” (Наталія Яцишин, студентка факультету “Міжнародні економічні відносини” Національного університету “Львівська політехніка”)

 

“Цей проект став для мене «першою цеглинкою», фундаментом для розвитку дипломатичних навичок  та вмінь не тільки у стінах університету, а й поза його межами. Саме в рамках «Місяця дипломатії у Львові» я вперше відвідала Почесні консульства, ознайомилася з особливостями та викликами роботи консула і його референта. Я люблю брати участь в таких проектах не тільки через заплановані події, які є важливими для мене як студента-міжнародника, а й через  нові знайомства, налагодження комунікації.  Крім того ці події стали поштовхом до виникнення нових ідей і великого бажання втілювати їх у життя.  Я безмежно вдячна організаторам за таку можливість побути ближче до дипломатичного середовища, стати його частинкою.  Адже саме це допомогло мені  визначити ключові пріоритетні моменти  для саморозвитку.” (Христина Калинчук, студентка спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» Національного університету «Львівська політехніка»)

 

“Коли ти обираєш спеціальність «міжнародні відносини», варто розуміти, що ти “підписуєшся”  перш за все на активність. І чим раніше ти це зрозумієш, тим більше ти зможеш досягти у своїй професії. Отак одного вечора я побачила набір на проект “Місяць дипломатії”. Звичайно, зупинитися на цьому пості мене змусило слово “дипломатія”. Не була впевнена, що оберуть саме мене, оскільки кількість учасників була обмежена, але варто було спробувати (як виявилося згодом, недарма). Коли вже повідомили, що я пройшла, радість змінилася питанням “а що ж там буде?”.  І от вже позаду сім цікавих, інформативних зустрічей. Ми відвідали німецьке, канадське консульства, мали можливість послухати працівників Львівської обласної державної адміністрації, дізналися про міжнародні обміни від волонтерок з Італії Марти та Валентіни, а також відвідали дуже креативний відділ у Львівській міській раді під назвою “Інститут міста”. Справді, програма була насичена і різноманітна, проте ще один і, мабуть, найважливіший плюс – це нові люди. Познайомилася й з колегами із інших університетів і дізналася, хто ще навчається в моєму універститеті. Дякую організаторам, за цей прекрасний проект. Сподіваюся, що він матиме продовження.  (Анна Лукасевич , студентка спеціальності міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, Національного університету “Львівська політехніка”)

“Щиро дякую Інституту Суспільних Ініціатив за можливість зсередини побачити життя української дипломатії! Але найцікавішими для мене стали не лише зустрічі з консулами та держслужбовцями, а нові завзяті друзі, з якими нас об’єднав проект «Місяць дипломатії». Разом з ними ми вирішили відкинути міф про протистояння Університету та Політехніки та створити спільний проект для майбутніх дипломатів!” (Еліза Кравченко, факультет міжнародних відносин, Львівський національний університет імені Івана Франка)

Відбір учасників/учасниць на молодіжний обмін на Мальті

ГО “Інститут Суспільних Ініціатив ” проводить відбір учасників/учасниць на молодіжний обмін на Мальты “Youth on the Go”.  Тема та завдання даного проекту – підвищення рівня знань про важливість активного й здорового способу життя, сприяння активному громадянству та соціальній інклюзії, повазі та взаємопорозумінню представників різних культур.

Дати проекту: 1 – 8 серпня 2018 (31 липня – прибуття, 9 серпня – відправлення).

Project description
In a report issued by the World Health Organisation ‘Young and Physically Active’  specific reference is made to the fact that physical activity plays a key part in young people’s physical, social and mental development.In spite of all the efforts and initiatives created to fight the current alarming rise in the levels of obesity and inactivity rates, concrete results are too few and hard to come by. The costly problem of obesity is affecting our societies at all levels. In the latest study published by Eurobarometer on sport and physical activity, a staggering 59% of those who undertook the survey (27,919 respondents) confirmed that they never or rarely play /exercise a particular sport.

The theme and objectives of the project are to develop the young peoples understanding, knowledge and experience on living active and healthy lifestyles, promote active citizenship, social solidarity and inclusion and respect and mutual understandings of different cultures.

The general objective of our project is to help and improve the participants’ skills:
‐to give participants an understanding of the issues that surround healthy lifestyles and youth obesity. This will be done through the multiple activities planned.
‐to develop a sense of active citizenship so that the participants can raise issues and develop campaigns that will aid youth participation on these issues.
Experiencing outdoor activities will provide the participants with the necessary knowledge to encourage others back home to promote physical activity and nurture a sense of curiosity to explore their surroundings and how to stay active.
‐to highlight the importance of culture fusion and how through a combination of different cultures we can not just learn to respect each other but we can also learn how to be more tolerant towards other cultures. Food and sharing of nutritional information and recipes is one of the key tools by which we will highlight and work on this priority.

The main activities include a mixture of outdoor activities, physical activities, workshops, discussions and culinary nights all intended to promote the themes of the project.

You will be sleeping under canvas, and we will guarantee that you will experience a unique experience such as
– Nature sounds
– Watching the clear starts and shooting stars
– Chilling out by the campfire.
Toilet and shower facilities will be provided. You should bring sleeping bag and camping mat.

Travel reimbursement for participants- 360 EUR (for traveling both ways).

To apply – fill in the form: Youth on the Go application form

Application deadline: 23 of June 2018

Only selected candidates will be contacted!

In case any questions do not hesitate to contact us via projects@sii.org.ua

 

 

 

EQUALIZE EVS BLOG PART 9

BEYOND EYES

Sometimes on your life path you meet people that don’t care about anyone, other than who is making them feel confident. They seems to soften their heart only in specific situations, with specific people. They rather put out your light than find their own. They don’t see beyond their ability to judge who is trying all his efforts to be kind and compassionate.
At See Beyond I finally met some people who gave me the feelings of caring for Others. People who accept and are sincere with their own emotions and therefore can perceive and embrace others’ emotions.
I have always known that people who are not afraid of showing their weaknesses and their feelings are the stronger ones. And I got the confirmation of this during the Art Residence. I really needed to meet people who do not have masks, whose eyes are sincere and express their own world. People who reply to your kindness with other kindness; people who appreciate you and tell you about that.

I love to see beyond eyes. But this is possible only with certain people. Through performance, I understood that some people are “naked” in showing themselves, others have a mask of naivety which has no audience, other than their own kind. The curious thing is that this mask takes on a different colour according to the situation, the only thing that remains is the steady hand to hold the mask up.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

At SEE BEYOND I took my shyness off and I enabled my soul to see beyond . Beyond my own world, beyond my guilts, beyond my insecurities. To see myself through other eyes.

I looked through others’ eyes and I discovered new worlds. I found out new words. I understood that everyone has a story to tell, but when you read it through the eyes it worth twice.

Відбір учасників/учасниць на молодіжний обмін у Грузії

ГО “Інститут Суспільних Ініціатив ” спільно з NGO “Youth For The World” проводить відбір учасників/учасниць на молодіжний обмін у Грузії “You-th For Hiking”. Метою цього молодіжного обміну є підвищення спортивної активності молоді, соціальна інклюзія та альтернативна освіта.

DATES

APV (Advanced Planning Visit) – Arrival: 6 July / Departure: 08 July, 2018 (Only for Group Leaders)
YE (Youth Exchange) – Arrival: 15 August / Departure: 26 August, 2018

VENUE

Pona Campsite – Full Outdoor in Low Mountainous District of Kakheti Region

PROJECT SUMMARY

ue to the extraordinary situation related to the mass migration in Europe & neighboring countries, youth-Educational organisations “Stichting Schoolclash” (The Netherlands) & Network of youth-Educational organisation “Youth For the World”-YFW (Georgia) & “Inovativy Karta” (Lithuania) together with partners initiates a project “You-th for Hiking”, which is based on sports, outdoor education & social inclusion.

We noticed that Europe citizens are very frustrated because of current changes & new wave of discrimination, hate & anger is starting in the continent again. Huge number of racist crimes in Europe has risen as well, especially hate crimes against Muslims following Paris attacks. There is an urgent need to reduce social tensions, to raise the level of tolerance, to promote the understanding & accepting each other despite the cultural & religious differences. We believe that sport(we will use various sport & outdoor education methods but hiking as the core)through its universality, can transcend cultural, socio-economic & political barriers, which is very important in a international context. Sport is powerful tools for development, within international communities. Moreover, sport reflects on different values & can create a bridge between different social groups forming better mutual understanding. The answer could be reaffirmed by citing United Nations, which “recognize that sport, as a tool for education, development & peace, can promote cooperation, solidarity, tolerance, understanding, social inclusion & health at the local, national & international levels”.

OBJECTICES:
* To reach personal development which helps to understand ourselves and reflect on own & others behavior;
* Challenge the perception of the structures within our society that undermine social inclusion or foster discrimination;
* Overcoming the stereotypes of different religious & raise awareness on the topic of discrimination;
* To build a broader understanding of what an inclusive attitude means;
* To understand the connections between culture, sport and inter-cultural aspects of sport in religious dialogue;
* To raise the sense of empathy towards other people

PARTICIPANTS PROFILES

Expected participants: youngsters, youth workers & young leaders who are already active but aim to develop as youth leaders, concretely in the sphere of motivation & Outdoor Education
AGE limit for Group Leaders: NO Age Limit / AGE limit for participants: From 18 – Till 29

PREPARATION BY PARTICUPANTS

*We kindly ask our partners organisations & group leaders to prepare participants according the needs of the Youth Exchange (will be discussed during the APV).

*All participants have to be ready for sport & outdoor activities, As we are planning to have lot of outdoor actions. Participants need to be prepared for various weather conditions. (Please bring comfortable shoes or sneakers, outdoor suits & rain coats). We will start all days with morning sports, we will go for hiking (day & night) few times during the YE.

*All participants should be ready to present their organiations during the NGO Fair.

*All participants should be ready to present their countries during the intercultural evenings.

WEATHER

In August in Georgia usually is very hot weather. Normally temperature is around 30/35º C, but because of we go to mountains, evenings will be chilly, or can be rainy, so be prepared 😉 We strongly recommend checking the forecast before coming or to write the coordinators to consult. Please don’t forget  that we will be sleeping in Tents.

ACCOMMODATION AND FOOD

The Youth Exchange will take place in Pona eco village. The Camping Place is surrounded by nature and situated in the low mountainous region of Kakheti in eastern part of Georgia (around 190km far from Tbilisi city). Venue is hosting local and international camps since summer 2013. Campsite is good location for the outdoor activities with all the necessary facilities for living and working. Participants will be living in tents shared by 6 & 8 people depending on tent size. Organizers will provide matrasses, but we are expecting participants to take their own SEEPING BAGS. Hosts will provide participants with three times meal per day & two Fruit/coffee breaks also Picnics and food packages during the hiking.

TRAVEL COST LIMITS BY COUNTRY
Ukraine (per participant) – 275€

Application form goo.gl/vrZqW6

Application deadline – 18.06.2018

Only selected candidates will be contacted!

EVS as Art Theatre

In this article, I would like to talk about linguistic and cultural barriers. As you might know, living in a country where you have little or no-knowledge of the local language can be a real challenge. And that it’s definitely my case, as my expertise in Ukrainian language is not enough to understand informal conversations and discussions about complex topics. This very often results for me in feeling excluded from the external environment. Your perceptions of reality change a lot, as you don’t understand things as they really are, but as your imagination thinks them to be. Also people are not real, but they are the result of your mind processing information is not sure about.

Moreover, very often you feel invisible as for other people you simply don’t exist. And despite your big efforts to be open, helpful and smiling with all kind of people you encounter in your way, sometimes you don’t receive the same attentions. Better said, you receive them only when someone needs you. So that everyone will turn to you extremely kind and polite ( sometimes even not) asking you to perform a great variety of actions as for example validating others’ tickets on the tram.

In other words, it seems that people consider you only because they need you to be there at that precise moment. And that’s all. So my question very often has been “how to feel appreciated for who you really are?” Such a big one, you might think. Right, totally true, I am sure I am not the only one struggling with this questions. And when I am abroad, far from my family and closest friends, I think this feeling is even stronger due to the desire of fitting in and very often due to the frustration resulting from trying to merge with locals.

However, the event I am participating in, that is See Beyond Art Residence, gave me the answer. Better said, all beautiful young people participating in this workshop gave me the answer. And this is precisely Art and Music. In fact, both kind of arts involve a bunch of people from diverse cultural backgrounds and context without having to speak the same language. And they will understand and feel understood. And that’s because, as one girl told me “You don’t need to understand Art, but to feel Art. So I will just imagine my EVS experience to be an Art Theatre Performance. People surrounding me to be pure Music and Art. I will be both Spectator and Protagonist. Because only through this way I will be close to the True meaning of this experience. And I will finally understand it and get understood.

EQUALIZE EVS BLOG PART 7

Photography: a new way of looking at reality

“A great photograph is a full expression of what one feels about what is being photographed in the deepest sense and is, thereby, a true expression of what one feels about life in its entirety”. Ansel Adams

Some weeks  ago Anna, our coordinator, came up with the idea of providing us with a Media Workshop.
A series of interactive meetings on photography techniques, videomaking strategies and composition basic skills. When I heard this, at first I was perplexed, I am sincere.
I like art and photography but I have never considered to be involved in a media course or develop my knowledge in this field. I have always admired  other friends of mine who are excellent photographers, but I have always lived this art at a certain distance. I have just replied yes to Anna’s proposal because one of the things I learnt in life is never say no to new opportunities.

Thus, I approached the workshop with some skepticism but I tried my best to put the teachings into practice. The first task was to go around our neighborhood in Sykhiv and take pictures of different patterns and elements. My perfectionist mindset helped me to not take the task as a game but take the photography strategies seriously.
The techniques our photography expert Piotr explained to us were clear to me at the end of the theory part and I didn’t wait a minute to take my mobile phone and experiment them.

           
At the end of the first meeting I found myself completely in love with this practice. I took 60 pictures of different things that looking back I would have never considered to take photographs of, before the workshop.  I learnt that beauty is in everyday life, in the small things, in stupid things that we often take for granted. I learnt that behind every photograph there are thousands of meanings. I understood that different perspectives are fine, that “what is normal for the spider is chaos for the fly”.

Photography is more than a picture. It is more than the representation of a single object, of a person, of a landscape. It is a state of mind, it is a story that tells life, it is a declaration of feelings. Photography is subjective and this makes it even more fascinating.
I have never liked objective things (maths, first of all!). I like that one object is explained in different ways, according to the viewer’s opinion. One element, thousands of meanings. One element, thousands of memories. It is like life, isn’t it?
Photography is the philosophy of life. How you perceive what is in front of you, it is just a feeling you have inside you.